Маятник

З 2014 року, Україна, після безтурботного сна, занурилась у ритм коливання маятника.

Ющенко – маятник полетів в одну сторону, Янукович – різко в іншу, Порошенка – знову в зворотню. Тепер Зеленський.
Чому Зеленський? Тому, що якщо нічого екстраординарного не станеться на цьому тижні (це також можливо) він стане президентом.

Я не кажу це погано, чи це добре. Я не знаю яким президентом буде Зеленський. У мене є на рахунок цього думки, але це не у цьому пості. Факт в тому, що Зеленський колихне маятник також, як би цього не хотілось . Не так сильно як попередники, але колихне. Чому?

По перше, хто б не переміг нас очікує політична криза, як мінімум до парламентських виборів. При перемозі Зеленськго вона буде гостріша. Після медового місяця рейтинг Зеленського піде вниз. Оскільки у нього немає сформованої коаліції в парламенті і малоймовірно, що до осені він її сформує – усі його програмні покращення так і залишаться на папері. Плюс добавляться виклики, які йому дасть міжнародна арена та внутрішньо-політичний кризис в Україні. З середини літа він почне втрачати навіть власних прихильників. І невідомо з яким рейтингом “Слуга народу” підійде до парламенських виборів.

Хтось скаже супер. Буде у нас парламентсько-президентська республіка. Сумнівна радість. По перше, це повинно відбуватись далеко не в час військового протистояння, а по друге, західні експерти прогнозують якісно гірший склад, у плані реформаторства, майбутнього парламенту від теперішнього, і я з цим погоджуюсь. Ви бачили теперішній парламент? Тепер уявіть що він може бути гіршим. Уявили?

Усі міжнародні невдачі, політичний кризис, відток інвестицій, коливання курсу, відсутність реформ і покращень будуть бити лише по Зеленському, хоча він може бути навіть і найменш винним у цьому.

Це перше, що я хотів сказати.


Друге:

Кажуть, що 90% інформації лежить у вільному доступі. Просто треба знати де шукати і правильно це аналізувати. Погоджуюсь з цим на всі сто. 
Читаючи західні видання і експертів (взагалі раджу поменше читати місцеві джерела – мізки будуть світлішими), починаєш розуміти, в яку зону турбулентності ми невдовзі ввійдемо.

Наприклад: 
– аналітики американського банку Morgan Stanley обережно прогнозують курс долару – 31-33 гривні. І це лише на початку.

І якщо врахувати те, що Коломойський публічно озвучив те, що нова влада зобовязана віддати йому за Приват 2 мільярди доларів. А за таке МВФ може просто послати Україну подалі, а переляканий бізнес почне виводити свою валюту з України і інвестиції почнуть згортатись – то курс 31-33 це ще дуже оптимістичний прогноз

– від ЄЕС пішли сигнали про можливе обмеження безвізу.

– піщли прогнози про зменшення росту економіки з 3,3 до 2,7 %

– пішла інформація про припинення фінансової допомоги з Канади

– пішли слухи про можливу призупинку співпраці з НАТО

– сьогодні в ПАРЕ йдуть спроби вернути Росію в організацію

– йдуть слухи про послаблення санкцій для Росії

– досить скоро ми стикнемось з реальністю відкриття Північного потоку-2

– йдуть слухи про можливі реваншистські репресії проти представників команди діючого президента і не тільки.

– багато видань виставляють різні фотожаби клоунів. Найбільш нейтральні фрази: – “телевізійний клоун без політичного досвіду.”

та

– “країна, яка воює, не повинна давати шанс політичному новачку», – The Times of Israel.

Це все абсолютно не спонукає до оптимістичних прогнозів. А навпаки готує до затягування пасків.

Дуже хочеться вірити у зворотнє. Вірити, що Зеленський зможе.

Хочуть українці казку. Вірять у казку. Вірять, що завтра потечуть молочні ріки у кисільні береги.

Але чекає нас не та казка, звісно, якщо раптом не відбудеться чудо і він зможе.

Автор: Богдан Кривень